Руйнуємо міфи: про ЄС, Росію та зовнішню торгівлю України

July 30, 2021
В Україні є чимало наративів, спрямованих проти ЄС. Один з найпоширеніших - про те, що ЄС не здатний замінити Росію в якості основного торговельного партнера України.
article-photo

Особливо ефективною дезінформація буває тоді, коли її наративи та меседжі стосуються не лише відносно абстрактних речей, таких як цінності чи політика, а й маніпуляції корисливими мотивами людини. Балансуючи на межі популізму, такі меседжі роблять ставку на теми достатку, вартості життя, економічної успішності держави, а також факторів, що впливають на все це.

Кілька яскравих прикладів таких наративів, спрямованих проти ЄС, уже встигли стати в Україні класичними. Усі вони працюють за єдиною схемою: їх автори прагнуть показати зв’язок між геополітичним вибором України на користь Європи та начебто негативним впливом такого вибору на економіку країни, а відтак - достаток кожного українця. Найпопулярнішими варіаціями подібних фейків є такі:

  • ЄС не здатен замінити Росію в якості основного торговельного партнера України;
  • Угода про асоціацію є невигідною і навіть кабальною, а тарифні квоти - несправедливими;
  • Угода про асоціацію - це інструмент зовнішнього управління країною.

Розвінчанню кожного із цих міфів ми присвятимо окремий матеріал.

Сьогодні поговоримо про перший з них, а саме “неможливість” ЄС замінити в структурі зовнішньої торгівлі України Росію.

Великою перевагою подібних “економічних” міфів є те, що розвінчувати їх доволі нескладно, адже йдеться про конкретні цифри, які найчастіше можна перевірити, просто відкривши додаткову вкладку в браузері. Саме з цього ми і пропонуємо почати.

Передусім, погляньмо на те, яку частку в зовнішній торгівлі України ЄС займає протягом кількох останніх років. Ми свідомо не звертаємося до більш раннього періоду після Революції Гідності, адже економіка країни після подібних потрясінь (надто після трикратного падіння національної валюти) природно потребує часу для перебудови та відновлення, незалежно від співпраці з конкретними зовнішньоекономічними гравцями. Згідно з офіційними даними, опублікованими на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, частка ЄС в зовнішній торгівлі України в 2020 році склала 40,7%. У 2019 році цей показник становив 40,1%, а в 2018 він був ще вищим та дорівнював 41,1%. Усі ці дані збігаються з інформацією з іще одного ключового джерела, а саме вебсайту Держстату. Підтвердження цього знаходиться за цим посиланням.

А що ж Росія? Природно, з початком війни зовнішньоекономічна співпраця між Києвом та Москвою пережила ледь не безпрецедентне падіння. Відтак, давайте поглянемо на те, яку частку Росія займала в зовнішній торгівлі України в кращі часи - протягом кількох років перед Революцією (що, водночас, були роками правління президента, відомого своєю орієнтацією на східного сусіда). Уже знайомий нам Держстат каже, що в 2011 році така частка становила 28%. У 2012 році вона склала 26%, а вже в переломному 2013 році впала до 23%. Відтак, бачимо, що навіть у 2019 році, коли частка ЄС була найменшою серед наведених, цей показник все рівно був на 43% вищим, ніж частка РФ у рік, коли вона була найвищою серед наведених.

Здавалось би, на цьому можна було б закінчити - міф розвіяно.

ЄС не лише може замінити Росію в структурі зовнішньої торгівлі України, а й вже зробив це.

Втім, є ще кілька яскравих міркувань, які варто додати:

Виходячи з наведених статистичних даних, бачимо, що зовнішньоекономічна співпраця України з Росією в дореволюційні часи була більш мінливою, ніж співпраця в післяреволюційні часи з ЄС. У проміжок між 2011 та 2013 роками об’єм торгівлі між Україною та Росією впав на цілих п’ять відсотків - і це за відсутності макроекономічних криз та зовнішньополітичних проблем у відносинах між двома країнами.

Незважаючи на пандемію коронавірусу у 2020 році, частка ЄС у зовнішній торгівлі України за цей рік не лише не знизилася, а навіть виросла на 0,6%.

Цей факт важливий як сам по собі, так і в контексті аргументу, викладеного в попередньому пункті, коли навіть за відсутності подібних викликів динаміка торгівлі між Києвом та Москвою була прямо протилежною.

Насамкінець, погляньмо не лише на частки згаданих гравців у зовнішній торгівлі України, а й на абсолютні цифри - адже в певному сенсі вони ще більш красномовні. Для цього порівняймо дані товарообігу між Україною та ЄС за 2019 рік (як було згадано вище, частка ЄС в структурі зовнішньої торгівлі України була в цей рік найменшою за останні кілька років) з об’ємом товарообігу між Україною та Росією в 2011 році (коли частка Росії в структурі зовнішньої торгівлі України була найвищою за кілька дореволюційних років). Попри те, що різниця між цими показниками складає 43%, в абсолютних числах вона ще більша. Так, об’єм торгівлі з ЄС у 2019 році склав 46,3 мільярда доларів, у той час як об’єм торгівлі з Росією у 2011 році дорівнював 19,8 мільярда доларів. А це різниця майже в 2,5 рази!

Відтак, це означає, що водночас з переорієнтацією на ЄС, економіка України активно зростає в своїх абсолютних об’ємах. Це ще раз доводить, що післяреволюційна зовнішньоекономічна стратегія України була вірною.

Даний матеріал був підготовлений для “Євробібліотеки” - онлайн-ресурсу, де регулярно публікуються матеріали-пояснення щодо різних аспектів євроінтеграції України. Проєкт втілюється за підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні.

Підписатися на регулярну розсилку з новими матеріалами, що публікуються на «Євробібліотеці», можна за посиланням

Максим Панченко
Аналітик і журналіст UkraineWorld та ГО «Інтерньюз-Україна»

Related articles

InfoWatch
October 12, 2021

Just For Hype: A Ukrainian PR Agency Promotes Kremlin Narratives in Regions

A Dnipro-based PR agency has launched a network of regional news pages on Instagram which regularly share Kremlin narratives.
VIDEO
April 19, 2019

How Ukraine Elects Its Presidents: History in Two Minutes

On 21 April Ukraine will elect its next President. So far these elections have been the most democratic and the most interesting to follow in the history of our...