Руйнуємо міфи: чому фінансова допомога ЄС не є кредитною "кабалою" для України

August 6, 2021
Популярним дезінформаційним наративом є те, що Україна бере кредити у західних гравців, які потім муситиме віддавати втридорога, тим самим потрапляючи в кабальну залежність від Заходу.
article-photo

Перелік дезінформаційних наративів, що стосуються економічних питань у відносинах України та ЄС, не буде повним, якщо не звернутися до теми фінансової допомоги, що її Україна отримує від Євросоюзу - а також “ціни”, яку вона, на переконання антизахідних гравців, за це “платить”.

Популярною тезою в даному контексті є твердження про те, що Україна бере кредити у західних гравців, які потім муситиме віддавати втридорога, тим самим потрапляючи в кабальну залежність від Заходу.

Автори цієї тези користуються тим, що детальна технічна інформація про умови надання фінансової допомоги хоч і не є чимось секретним, але рідко зустрічається у вільному доступі. Відтак, предметно відповісти на подібні закиди без попереднього дослідження деталей може бути непросто. Мета даного матеріалу - надати вам контраргументи, необхідні у подібних дискусіях.

По-перше, необхідно розуміти, що коли йдеться про фінансову допомогу ЄС, кредити (тобто кошти, які необхідно повертати Брюсселю) є лише одним із типів такої допомоги. Починаючи з 2014 року, ЄС виділив Україні близько 16,5 мільярдів євро різного роду фінансової допомоги - але не всі ці ресурси є кредитами. Сюди входять також різноманітні гранти, гуманітарна допомога тощо - усе це кошти, які, на відміну від позик, не потрібно повертати.

По-друге, коли говорять про те, що ЄС надав Україні допомогу на конкретну суму, це не завжди означає, що Україна отримала її в грошовому еквіваленті. Буває так, що допомога ЄС надається у вигляді вже закуплених та доставлених товарів чи послуг. Яскравим прикладом цього є допомога, що її ЄС неодноразово надавав Україні під час пандемії, закуповуючи для неї засоби індивідуального захисту чи апарати ШВЛ. Суми, що в подібному разі озвучуються в медіа, просто є вартістю переданих товарів чи послуг, а не сумами кредитів на їх придбання, про які в таких випадках не йдеться.

По-третє, у тих випадках, коли Україна дійсно отримує позики від ЄС, ідеться про дуже комфортні умови. Для прикладу, останній з п’яти пакетів макрофінансової допомоги, що був виділений Україні у 2020 році, передбачає 15-річний період повернення коштів під (!) 0,125%. Погодьтеся, такі умови складно назвати кабальними. Навпаки, зважаючи на кредитні реалії, що існують на ринку (надто українському), подібна ставка є ледь відчутною для бюджету країни. Для порівняння, українські держоблігації передбачають відсоткову ставку у розмірі 3% річних у доларах з максимальним строком повернення коштів 7 років.

Насамкінець, важливо пам’ятати про цілі та умови, під які ЄС видає зазначені кредити.

Для того, аби отримати черговий пакет такої допомоги, Україна повинна виконати низку реформ, що обумовлюються в кредитних документах. Ці реформи є ключем до якісних перетворень в країні та її економіці, результатом яких має стати такий рівень їх стійкості, що більше не вимагатиме залучення кредитних коштів.

Відтак, кредити можна назвати “необхідним злом”, адже без них у розвитку держави не обійтися.

Як бачимо, “чорт” вчергове виявляється не таким страшним, як його малюють - якщо придивитися ближче. І якщо ми вже використовуємо цю метафору, доречно буде згадати ще одну, подібну - “диявол ховається в деталях”. Знання теми до дрібниць є хорошим імунітетом проти дезінформаційних меседжів, що її стосуються. Звісно, людина не може знати все про все, аби з ходу мати можливість відкинути якесь твердження як маніпулятивне. Але цілком в силах людини виховати в собі звичку постійно сумніватися - а отже, не робити висновків, доки інформацію не буде перевірено. Тим більше, що в сучасному світі для цього достатньо кількох секунд “спілкування” з пошуковою системою.

Відтак, це означає, що водночас з переорієнтацією на ЄС, економіка України активно зростає в своїх абсолютних об’ємах. Це ще раз доводить, що післяреволюційна зовнішньоекономічна стратегія України була вірною.

Даний матеріал був підготовлений для “Євробібліотеки” - онлайн-ресурсу, де регулярно публікуються матеріали-пояснення щодо різних аспектів євроінтеграції України. Проєкт втілюється за підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні.

Підписатися на регулярну розсилку з новими матеріалами, що публікуються на «Євробібліотеці», можна за посиланням

Максим Панченко
Аналітик і журналіст UkraineWorld та ГО «Інтерньюз-Україна»

Related articles

PODCAST
April 26, 2021

Ep №44 - Does Ukraine Have Soft Power?

Does Ukraine have soft power? If yes, how strong is it? How can Ukraine increase its attractiveness to the world? Listen to our podcast to learn more.
VIDEO
February 18, 2019

Automated Warriors: How To Recognise Twitter Bots

Bots have become a major component of information warfare in social networks. We explain how to recognise bots and stay aware of disinformation campaigns. This video...