Джерело: Міністерство цифрової трансформації України
"24 серпня Україна увійде в режим "paperless", — заявив президент України Володимир Зеленський 17 травня 2021 року під час Diia.Summit 2.0. На пресконференції були підкреслені успіхи України у впровадженні реформи цифровізації.
І справді, з 24 серпня 2021 року українці матимуть змогу користуватися електронними паспортами навіть у тих ситуаціях, де раніше потрібна була ID-картка. З квітня 2021 року президент Зеленський підписав закон про цифрові паспорти для громадян України, що прирівнює електронні паспорти до паперових. Отже, 24 серпня — день, коли закон стає чинним — Україна стане першою країною у світі, де електронні паспорти будуть прирівнюватись до паспортів-книжечок та звичайних документів, що посвідчують особу. В той час як електронні паспорти вже є доступними в інших країнах (Польща, Південна Корея та інші), лише в Україні е-паспорти будуть прирівнюватись до традиційних документів, що посвідчують особу.
Такий крок є частиною амбітної реформи цифровізації. Кінцевою метою реформи є створення "країни у смартфоні". Створення такого концепту буде означати, що взаємодія між українськими громадянами та урядом може відбуватись онлайн. Цей концепт був одним з пунктів передвиборчої кампанії Володимира Зеленського у 2019 році.
Головною установою, яка займається реформою цифровізації є Міністерство цифрової трансформації України, яке почало свою роботу у 2019 році. Відтоді міністерство запустило значну кількість сервісів, що стали доступними на платформі Дія.
Портал та застосунок Дія.
Платформа Дія робить значний вклад у досягнення такого концепту як "країна у смартфоні". Зокрема портал Дія надає можливість українським громадянам отримати значну кількість державних послуг онлайн, наприклад, зареєструвати народження дитини, закриття чи відкриття ФОП (фізична особа-підприємець). Крім того, українці також мають змогу підписувати електронні документи, тримати на контролі власні податки, а також оновлювати чи реєструвати місце проживання через Дію. Міністерство цифрової трансформації поставило собі за мету перевести 100% державних послуг в онлайн до 2024 року.
Застосунок Дія відображає всі документи, які можуть мати українські громадяни, а саме: ID-картку, біометричний закордонний паспорт, посвідчення водія, студентський квиток. Паспорти-книжечки, що не відображаються у застосунку, можна обміняти на електронну ID-картку. Застосунок дає доступ до деяких державних послуг на порталі, що є своєрідною "базою" для збереження цифрових документів.
Відповідно до інформації Міністерства цифрової трансформації від 17 травня, 10 мільйонів українців вже хоча б раз використовували Дію, в той час, як 5 мільйонів вже використовують застосунок Дія. Зокрема, 59% ФОПів були зареєстровані через додаток Дія у квітні 2021 року. У 2020 році цей показник становив 4%.
Водночас цифровізація державного сектору не означає, що люди не зможуть користуватися сервісом в офлайн форматі, адже Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) будуть працювати у всіх куточках України.
Дія. Бізнес.
Дія.Бізнес — це проєкт, створений для українських підприємців, чи тих, хто хоче відкрити власну справу. Цей сервіс має вебсторінку та центри підтримки.
Вебсторінка Дія.Бізнес пропонує понад 50 безкоштовних онлайн-консультацій для підприємців, доступ до безоплатної бізнес-школи та технічної підтримки для підприємців. Понад 500 000 українців вже скористалися цією вебсторінкою.
Однак надання підтримки в режимі офлайн також буде здійснюватись: у центрах підтримки, підприємці зможуть отримати безоплатну консультацію експерта, взяти участь у тренінгах, протестувати свій продукт перед виходом на ринок.
Дія. Цифрова освіта.
Задля поширення цифрових послуг серед населення, Міністерство цифрової трансформації також запустило Дія. Цифрова освіта — це платформа з цифрової освіти. Метою проєкту є допомогти 6 мільйонам українців стати компетентними у цифровізації до 2024 року.
Станом на травень 2021 року вебсайт розмістив у себе 57 освітніх серіалів, а також Цифрограм — опитування, за яким можна визначити рівень цифрової освіченості серед населення України. З минулого року 2 мільйони українців відвідали сайт Дія.Цифрова освіта, а 540 000 зареєструвались для проходження курсів.
До того ж Міністерство цифрової трансформації створило мережу, де кожен громадянин може скористатись комп'ютером, щоб отримати доступ до вебсайту Дія.Цифрова освіта. Мережа складається з таких речей, як бібліотеки, центри надання адміністративних послуг та приватні компанії, що мають домовленості з міністерством. Станом на 21 травня понад 2 000 різноманітних складових цієї мережі стали доступними і найближчим часом ця кількість подвоїться.
Що означає цифровізація для України.
Крім того факту, що цифровізація спрощує комунікацію між українською владою та її громадянами, реформа цифровізації допомагає боротись з корупцією для підтримки економічного зростання та просування іміджу України на міжнародній арені.
Михайло Федоров, Міністр цифрової трансформації України, розповів UkraineWorld, що Україна прагне стати "безпаперовою" не тільки для того, щоб полегшити надання державних послуг, але й побороти корупцію.
"Серед основних перепон цифровізації послуг є бюрократія та корупція. Адже саме з ними і допомагають боротися технології", — каже міністр.
Федоров також зазначив, що під час підготовки реформи, міністерство досліджувало досвід інших країн, зокрема таких, як: Данія, Естонія, Фінляндія, Сполучене Королівство та Сінгапур. Досвід Естонії у здійсненні цифровізації державних послуг є позитивним. Зараз багато країн зацікавлені вже українським досвідом у проведенні цифровізації.
"Ми зустрічались з представниками Естонії, яка 15 років тому зробила стрибок в діджиталі, і вони цікавились тим, як ми створювали послуги та документи в смартфоні", розповів UkraineWorld Федоров. Він також пояснив, що уряд Японії зацікавлені у тому, щоб експерти Міністерства цифрової трансформації поділилися тим, як працює їхнє міністерство та як процеси цифровізації проводяться на урядовому рівні.
Міністерство проводить перемовини з кількома країнами щодо продажу технології застосунку Вдома, яке розробило Міністерство цифрової трансформації України, щоб відстежувати процес самоізоляції громадян під час пандемії. Цим додатком зокрема зацікавилась Грузія, каже Федоров.
Надія Васильєва, співзасновниця Digital Transformation Consulting та співзасновниця Інституту Цифрової трансформації розповіла UkraineWorld, що Міністерство цифрової трансформації досить добре просуває соціальний аспект цифровізації, однак зазначила, що Дія.Цифрова освіта та Дія.Бізнес є проєктами, що втілюються й іншими освітніми та бізнес-ініціативами. "На шляху до досягнення цифрової економіки є три головні фактори: уряд, бізнес та освіта. Дія гарно працює в освітньому напрямку попри те, що вона конкурує з індустрією бізнес-освіти".
Васильєва також розповіла UkraineWorld, що Україна ще не готова до повного переходу до цифрової економіки, а також, що реформа цифровізації, що триває, не може поки повністю забезпечити такий перехід. Вона зазначила, що IT сектор значно випереджає "традиційні" сектори української економіки, однак українська технологічна та індустріальна інфраструктура не дають можливості цифровізувати усю економіку країни на такому ж рівні, як IT сектор. Зокрема Васильєва зазначила, що доступ до інтернету поза межами великих міст є точковим явищем, і багато людей навіть не мають техніки, яка б допомогла надати доступ до таких цифрових сервісів як Дія. Міністерство планує надати 95% українцям доступ до широкосмугового інтернету до 2024 року.
Цифровізація та безпека.
Концепт "країна у смартфоні" несе не тільки переваги у використанні, а й потенційні безпекові ризики.
Павло Бєлоусов, експерт з цифрової безпеки в DSS380/"Інтерньюз-Україна" сказав, що вихідний код програми та сервера Дія не є відкритим, що робить його менш прозорим з точки зору безпеки. "Якби код був відкритим, то будь-хто міг би його вивчити та пересвідчитися, що в ньому немає задніх дверей або порушень безпеки", — сказав Бєлоусов. Він також наголосив, що документація, що описує технічну сторону Дії, також недоступна для громадськості.
Однак проблема полягає в тому, що незалежний аудит Дії ще не проводили, зазначив Бєлоусов. Він каже, що ретельний незалежний аудит дозволить виявити проблеми безпеки, якщо такі є, і що їх можна швидко вирішити.
Насамкінець, найбільш серйозним слабким місцем будь-якої системи є людський фактор. Оскільки все більше державних послуг стають доступними за допомогою смартфона, то вищими стають ризики для особистої безпеки користувачів, які загубили телефон, чи в тих, у кого його викрали. У зв'язку з цим, Павло Бєлоусов провів паралелі між мобільними банківськими програмами та Дією: подібно до того, як хакери можуть отримати доступ до банківських рахунків для крадіжки грошей, так само вони можуть викрасти доступ до Дії для використання особистих даних жертв або контролю їх профілів у Дії. Наразі Дія не запропонувала способу захисту від таких зловмисних дій.
На сьогодні реформа цифровізації в Україні є однією з найбільш відчутних реформ в країні. Реформа вже має довготривалий ефект для українського суспільства. Через смартфон все більше державних послуг стає доступними. Держава надає громадянам безкоштовні інструменти для розвитку цифрової компетентності, а також бізнес-освіту. Однак реформа ще не вплинула на "традиційні" сектори української економіки та не посприяла зміні поведінки громадян та бізнесу. У цьому питанні амбітна реформа цифровізації в Україні ще має величезний потенціал.
