Приборкати Гідру: Як протистояти інформаційній агресії Кремля?

9 листопада 2018 р.
Основою наших пропозицій є український досвід у глобальному контексті. Для міжнародної аудиторії цей документ може бути корисний передусім тим, як українські експерти підходять до вирішення проблем, з якими Україна зіткнулася раніше, ніж чимало інших країн світу, але які зараз стали глобальними. Для української аудиторії цей документ може бути корисний передусім тому, що в своїй роботі ми спілкувалися з багатьма іноземними експертами та вивчали закордонні практики — аби українська відповідь не була ізольованою.
article-photo

Ця публікація була підготовлена ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Інтерньюз-Україна» і необов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

ЗАВАНТАЖУЙТЕ ПУБЛІКАЦІЮ БЕЗКОШТОВНО ТУТ

РЕЗЮМЕ

Це видання є продовженням книги « Слова і війни: Україна у боротьбі з кремлівською пропагандою, яку Інтерньюз-Україна опублікувала у 2017 році за підтримки проекту «Синергія» Європейського Союзу та МФ «Відродження».

Тимчасом як у «Словах і війнах» ми прагнули описати проблему російської інформаційної війни щодо України, у нинішньому виданні ми намагаємося відповісти на питання, що з цією проблемою робити. Оскільки це питання сьогодні дедалі більше задають у різних країнах, важливо мати перспективу, яка ґрунтується на українському досвіді.

У цьому виданні ми стверджуємо, що:

  • Сьогоднішня Росія використовує інформацію як інструмент домінування та війни. Цей висновок можна зробити як на основі аналізу російських офіційних документів, так і на основі моніторингу її інформаційної практики;
  • У ситуації, коли інформація дедалі більше стає зброєю, національні уряди і парламенти, а також міжнародна спільнота, мають шукати шляхів роззброєння зловмисних інформаційних стратегій та інструментів.
  • Безпека та роззброєння були ключовими принципами Гельсінського процесу 1970х років, який став основою європейської безпеки. Сьогодні важливо застосовувати цей підхід роззброєння в інформаційній сфері , для протидії зловмисним, агресивним та дезінформаційним практикам.
  • Це « інфо-роззброєння » має брати до уваги той факт, що інструменти, що їх використовує Росія для здійснення своїх інформаційних операцій, є дуже гнучкими.

У цьому контексті ми спрямовуємо наші рекомендації до міжнародної спільноти як такої, до національних урядів та парламентів , до української виконавчої влади та парламенту, до громадянського суспільства (як національного, так і міжнаціонального), та до інституцій ЄС.

Ми радимо національним урядам та парламентам :

  • Збільшити рівень прозорості медіа , зокрема онлайн-медіа , аби забезпечити відстежуваність зловмисних впливів та підвищити рівень відповідальності інформаційних ресурсів;
  • Збільшити рівень прозорості політичних кампаній, особливо під час виборів; забезпечити, щоб технології та алгоритми для збільшення такої прозорості на інтернет-платформах були доступні якнайширше у світі
  • Підвищити рівень законодавчої боротьби проти свідомого поширення дезінформації та інформаційних маніпуляцій,
  • Підвищити рівень законодавчої боротьби проти мови ненависті та ворожнечі, передусім її систематичних проявів на російських інформаційних ресурсах
  • Прийняти стратегії інформаційної безпеки на національних рівнях та втілювати їх
  • Накласти санкції (заборона в'їзду та замороження активів) на аґентів інформаційних атак
  • Накласти санкції на російські «медіа»-компанії, які порушують попередні санкційні режими (наприклад, російські «медіа»-компанії які анексували медійні частоти у Криму чи Донбасі)
  • Накласти вимоги щодо брендування російських державних «медіа» (з вимогою зазначення «фінансується російською владою»)
  • Активніше виявляти канали непрозорого фінансування щодо ресурсів з поширення дезінформації та мови ненависті
  • Систематичніше розвивати медіаграмотність , не тільки на рівні формальної освіти, але й на рівні неформальної чи позаформальної освіти

Ми радимо українській виконавчій владі та українському парламенту:

  • Завжди дотримуватися підходу « пояснювати, не брехати ». Уникати будь-яких ризиків нанесення шкоди істині
  • Повною мірою виконувати « Доктрину інформаційної безпеки » України
  • Забезпечити стабільну координацію ключових державних інституцій щодо питань інформаційної безпеки. Створити урядовий центр , що займатиметься моніторингом, аналізом інформаційних атак та відповіддю на них
  • Збільшити кадровий та ресурсний потенціал цих інституцій
  • Моніторити ефективність тих кроків державної політики, які вже були здійснені, аби поліпшити їхню ефективність у майбутньому
  • Працювати з технічними гігантами (Facebook, Twitter, Google) для встановлення партнерства, яке враховуватиме українські занепокоєння
  • Співпрацювати з громадянським суспільством щодо перевірки фактів, моніторингу та оприявнення аґентів зловмисних інформаційних впливів
  • Створити максимально сприятливі умови для міжнародних журналістів , які працюють з українськими темами
  • Ухвалити законодавство, що братиме до уваги безпекові аспекти інформаційної теми, але також забезпечуватиме дотримання засадничих прав та свобод
  • Збільшити підтримку Суспільного мовлення
  • Забезпечити рівний доступ до медіа , зокрема до ефірів олігархічних каналів

Ми радимо ЄС :

  • Збільшити ресурси для EU East StratCom TaskForce
  • Співпрацювати з національними командами (як урядовими, так і неурядовими), які працюють у сфері протидії дезінформації та які аналізують зловмисні інформаційні впливи з боку Росії
  • Співпрацювати з командами з-поза меж ЄС (зокрема з країн Східного партнерства), які працюють у цій сфері
  • Зробити протидію інформаційній війні пріоритетом для Східного партнерства, зокрема парламентської асамблеї EuroNEST
  • Збільшити співпрацю між ЄС та Україною під егідою інтегрування України в цифровий ринок ЄС
  • Використовувати відкриті для України програми ЄС (передусім освітні та дослідницькі ) для розвитку медіаграмотності та дослідницької роботи у сфері протидії інформаційним загрозам
  • Використовувати інші європейські інструменти (наприклад, Європейську конвенцію про транскордонне телебачення ) як інструмент тиску на Росію

Ми радимо громадянському суспільству та медіа :

  • Реалізувати проекти, що викривають систематичних аґентів інформаційних впливів
  • Працювати над зміцненням демократичних наративів
  • Збільшувати саморегуляцію та співрегуляцію , аби уряди могли ухвалювати ініціативи, які йдуть від самої галузі
  • Розширювати практики і навички фактчекінґу серед медіа та суспільства загалом