Яким може бути світовий порядок після пандемії? - Дискусія під егідою PEN Ukraine та UkraineWorld

May 14, 2020
Яке майбутнє чекає нас після зняття карантинних обмежень? Яких змін зазнає суспільство, та як вони вплинуть на нашу поведінку в ньому?
article-photo

До обговорення долучилися Павло Клімкін, Міністр закордонних справ України в 2014-2019 роках, Ганна Шелест, головна редакторка «UA: Ukraine Analytica», Сергій Сидоренко, головний редактор інтернет-видання «Європейська Правда» та журналістка Наталя Гуменюк. У ролі модератора розмови виступив Володимир Єрмоленко, український філософ, директор з аналітики ГО «Інтерньюз Україна» та головний редактор UkraineWorld.org

Зміні світового порядку - бути?

Левова частка дискусії була присвячена тому, як зміниться роль та вага національних урядів і міжнародних інституцій. На думку Павла Клімкіна, уже за десять років світовий порядок може набути абсолютно нових рис, однією з яких стане перезавантаження міжнародних інституцій (передусім, ООН) з прицілом на посилення їх ролі. На цьому фоні, вірогідно, відбудеться переоцінка класичного вестфальського підходу до поняття суверенітету. Яскравим прикладом, що ілюструє таку необхідність, є нещодавня неспроможність ВООЗ отримати від уряду Китаю дані про реальну картину поширення вірусу, що стали б у нагоді для ефективної боротьби з ним на міжнародному рівні. 

Уже за десять років світовий порядок може набути абсолютно нових рис, однією з яких стане перезавантаження міжнародних інституцій (передусім, ООН) з прицілом на посилення їх ролі.

Більше того, ексміністр робить наголос на ризиках фрагментації довіри до класичної моделі демократії, національних структур та бюрократії. Відтак, все більшою популярністю, на його думку, користується ідея так званої «deep state», що базуватиметься на використанні алгоритмів штучного інтелекту та паралельному функціонуванні різних мереж.

Водночас, існують і альтернативні думки. Так, Ганна Шелест припускає, що для майбутнього світового порядку залишатиметься актуальним пошук балансу між двома паралельними тенденціями, що існують уже кілька десятків років, а саме глобалізацією (доцентровим рухом) та національно-центричною політикою (відцентровим рухом).

Міжнародна політика у сфері охорони здоров'я

Чи не вперше у новітній історії на глобальному рівні виникли загрози, що беруть свій початок у сфері громадського здоров'я. На думку Павла Клімкіна, зусилля, спрямовані на подолання цього новітнього виклику досить швидко призведуть до запровадження того, що на сьогодні умовно називається біопаспортом.

Натомість, перспектива посилення міжнародних/наднаціональних структур у сфері охорони здоров'я наразі залишається неясною. Зокрема, на думку Ганни Шелест, на заваді цьому стоїть надмірна множинність підходів до системи охорони здоров'я у світі, що заздалегідь унеможливлює ефективне спільне планування та реагування на виклики у даній сфері.

З такою тезою резонує думка Наталі Гуменюк, яка звернула увагу на разючу різницю в успіхах національних урядів у боротьбі з пандемією. На її думку, провал Сполучених Штатів, відносний успіх Китаю, а також різні стратегії, взяті на озброєння країнами Європейського Союзу, руйнують стереотипні уявлення про спроможності демократичних країн та відсутність таких спроможностей у авторитарних режимів.

Пандемія як виклик для європейської єдності

Окрім спричинення значної кількості жертв, прихід пандемії до Європи став також випробуванням її політичної єдності. Незважаючи на очікування урядів європейських країн, що найбільше постраждали від пандемії, Брюссель не зміг швидко та ефективно надати допомогу таким країнам у боротьбі із новітнім викликом. І хоча основна причина такої неспроможності полягала у відсутності компетенції ЄС у сфері охорони здоров'я, опитування в окремих країнах-членах показують, що Євросоюз як організація втрачає авторитет у звичайних громадян.

Крім того, як ЄС, так і США справляються з епідемією гірше, аніж Китай.  На цьому фоні, Сергій Сидоренко визнає наявність певного ризику, що після пандемії деякі країни-члени ЄС почнуть шукати нових зовнішніх партнерів, чи не найпопулярнішим серед яких може стати Китай. На думку Ганни Шелест, у цій ситуації цілісність та міцність ЄС залежатиме від дій Брюсселю, адже визначальним буде те, хто саме -- ЄС чи національні уряди -- вживатиме швидших та ефективніших заходів.

Економіка - основний заручник пандемії

На думку Сергія Сидоренка, одним із найбільш визначальних факторів подальшого розвитку економіки європейських країн буде різниця у підходах до боротьби з пандемією - зокрема те, чи виявиться стратегія Швеції на створення колективного імунітету успішною. Якщо так, то за відсутності ефективних технологій/вакцин країни, що візьмуть на озброєння таку стратегію будуть у виграшному становищі по відношенню до країн, що наразі вдаються до ізоляції. Раніше чи пізніше таким країнам треба буде або відкритися і теж піти шляхом створення колективного імунітету, або залишатися в ізоляції, що в економічному сенсі може коштувати занадто дорого.

Іншим важливим викликом для ЄС, переконаний Сидоренко, стане необхідність створення нових підходів до фінансової підтримки країн-членів.За його словами, якщо Європейська Комісія запроваджуватиме програми підтримки для національних економік, є ризик, що ефективність таких програм вимагатиме відступу від правил міжнародної торгівлі, запровадження обмежень (наприклад, протекціонізму) та вжиття інших заходів, що суперечать ідеології ЄС. З цією тезою погоджується Наталя Гуменюк: на її думку, переосмислення відносин між ринками та державами стане одним із не лише важливих, але і необхідних трендів у майбутньому.

Шенген: чи повернуться кордони та чи зникне безвіз?

Утім, чи не найбільший інтерес (у силу цілком практичних потреб) викликає питання свободи руху після пандемії. Чи зможе світ повернутися до відкритих кордонів, що існували до цього? І як багато часу необхідно для такого відновлення?

На думку Сергія Сидоренка, у даному питанні є місце для оптимізму. Так, на його переконання, уже невдовзі країни-члени ЄС почнуть відкривати кордони всередині Шенгенської зони, і її функціонування повністю відновиться. Разом із тим, для туристів із третіх країн, у тому числі з України, кордони ЄС, вірогідно, залишаться закритими ще деякий час, можливо -- до кінця року. Це пов'язано з тим, пояснює Сидоренко, що найбільша кількість туристів прибуває до ЄС із таких країн, як США та Росія, що наразі є епіцентрами пандемії. Відтак, кордони для них залишаться закритими, а їх спеціальне відкриття для українських туристів на цьому фоні не виглядає пріоритетним.

Водночас, чи не найбільш важливим моментом у цій ситуації є те, що такі обмеження необхідні конкретно для боротьби із пандемію, Відтак, вони є тимчасовими заходами, що ніяк не пов'язані та ніяк не загрожують існуванню безвізового режиму між Україною та ЄС.

Вплив пандемії на політичні, економічні та соціальні реалії у всьому світі, швидше за все, буде безпрецедентним за всіма критеріями. І хоча прогнози експертів щодо модальностей такого впливу наразі можуть різнитися, існує центральна ідея, з приводу якої вони погоджуються. Вона звучить так: еволюція світового порядку буде настільки значною, що через кілька десятків років пандемію згадуватимуть не як таку, а як поштовх до кардинальних змін, що до того моменту відбудуться.

Еволюція світового порядку буде настільки значною, що через кілька десятків років пандемію згадуватимуть не як таку, а як поштовх до кардинальних змін, що до того моменту відбудуться.

Проєкт Дискусійний ПЕН-клуб реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Максим Панченко
аналітик “Інтерньюз-Україна” та UkraineWorld.org

Related articles

VIDEO
March 1, 2021

How Ukrainian TV Channels Were Used to Spread Russian Propaganda Messages

We prepared for you a sequence of events linked to the shut down of 112 Ukraine, ZIK, and NewsOne TV channels as well as examples of key pro-Russian disinformation...
PODCAST
May 22, 2020

Ep. 25 – How Is the Pandemic Changing the World and Ukraine's Place in It?

Host Volodymyr Yermolenko welcomes two experts of the Ukrainian Institute for the Future: Pavlo Klimkin, Minister of Foreign Affairs of Ukraine from 2014 to 2019,...