Інновації роблять Україну комфортнішою для людей із інвалідністю

October 22, 2018
В Україні з’являються інновації, які ширше залучають людей із інвалідністю до життя суспільства. Це наближає країну до реалізації Цілей сталого розвитку.
article-photo

Люди з інвалідністю часто майже не виходять з дому. Міста не пристосовані до їхніх потреб.

Людям із порушенням слуху важко зробити замовлення у кафе. Незрячій людині — скористатися громадським транспортом. А людям, що пересуваються на візках, украй незручно, наприклад, отримувати довідки біля надто високих стійок реєстрації.

Згідно з даними Державної служби статистики за 2016 рік, в Україні понад 2,6 мільйона людей із інвалідністю, а це більше як 6 відсотків усіх мешканців країни.

Сучасні технології та інновативні рішення можуть відчутно поліпшити їхнє життя, адаптуючи міське середовище під потреби всіх мешканців.

Таких винаходів поки що небагато, тема зручності міста для людей із інвалідністю нетипова для стартапів. Проте деякі розробки вже є, мало того — вони вже впроваджуються в Україні.

Це робить нас ближчими до реалізації Цілей сталого розвитку, які було ухвалено на Саміті ООН зі сталого розвитку 2015 року з терміном упровадження 15 років.

Головний принцип адаптації Цілей в Україні — «Нiкого не залишити осторонь». Інновації, які допоможуть людям із інвалідністю бути більш залученими в життя суспільства, ідеально відповідають цьому гаслу.

Розгляньмо деякі із них.

Міська навігація за маячками

Соціальний проект OpenWorld розробив Bluetooth-маячки, які допомагають людям із порушеннями зору орієнтуватись у просторі. Такі маячки встановлюють на об'єктах міської інфраструктури, як-от зупинки маршруток, аптеки, супермакети. Це може робити будь-хто. Головне — потім зареєструвати маячок.

Складовою системи є також мобільний додаток. Коли незряча людина пересувається містом, її смартфон сканує маячки поблизу і повідомляє про них.

Людина може вибрати потрібний маячок і прослухати інформацію про нього. Наприклад, якщо це аптека, можна дізнатися адресу та години роботи. А якщо громадський транспорт — номер маршруту й напрямок руху.

Далі треба вказати в додатку маячок, який зацікавив. Маячок увімкне звукове повідомлення або мелодію, що допоможе знайти потрібне місце.

Важливим елементом цієї системи є мобільний телефон. Незряча людина може встановити спеціальний додаток, який буквально озвучує все, що виводиться на екран.

Цей винахід допоможе людям із інвалідністю безпечніше та впевненіше пересуватися містом.

«У більшості випадків незрячі люди постійно перебувають удома, оскільки не можуть користуватися міською інфраструктурою самостійно. Ми намагаємося змінити це, даючи таким людям доступ до нашої системи», — зазначив у інтерв'ю один із авторів проекту Іван Селезньов.

Команда OpenWorld уперше протестувала систему два роки тому на станції метро «Майдан Незалежності». Зараз її тестують незрячі люди, що мешкають у Києві, а також є плани впровадити систему в місті Бровари.

Коли живеш без звуків

Люди, які не чують, часто стикаються із труднощами, спілкуючись у банках, ресторанах та в інших громадських місцях. Для вирішення цієї проблеми стартап BeWarned створив мобільний додаток ConnectPro.

Із розробок стартапу ця найбільш інноваційна. «Це унікальне поєднання багатьох технологій. Наприклад, розпізнавання голосу, перетворення тексту на звук, QR-коди, подвійне шифрування», — розповів у інтерв'ю Business Developer Юрій Козик.

Людина з порушенням слуху сканує QR-код — і може відразу спілкуватися. Коли вона набирає щось на своєму смартфоні, працівники громадського закладу — наприклад, лікарні чи кафе — бачать цей текст на власному смартфоні. Вони також можуть відписати або надиктувати відповідь на смартфон — і відвідувач із порушеннями слуху побачить її на своєму екрані.

Розробники BeWarned створили також «Перекладач ЖМ». Людина, яка не чує, може у відеочаті попросити перекладача жестової мови зателефонувати в будь-яку службу екстреної допомоги — у швидку, поліцію чи пожежну службу.

Цей додаток може стати в пригоді й у повсякденному житті. «Люди, які не чують, часто використовують його на роботі, у спілкуванні зі своїми колегами та керівниками. Без нього їм було важче спілкуватися, тому керівництво часто не знало й, відповідно, не могло врахувати думок цих людей. А за допомогою нашого додатку люди з порушеннями слуху можуть висловити свої занепокоєння, погляди та пропозиції на роботі», — каже Юрій.

Універсальний дизайн

Універсальний дизайн — це таке проектування простору, що робить його зручним для всіх людей. Наприклад, якщо при вході в будівлю споруджено сходи й пандус, то пандус є належним пристосуванням для людей із інвалідністю й відповідає принципу доступності. А якщо створено плаский вхід або фігурний захід для всіх, то це вже приклад універсального дизайну.

Програма розвитку ООН (ПРООН) сприяє реалізації принципів універсального дизайну в Україні. Вона співпрацює в цьому зі Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) та Міжнародною організацією праці (МОП) за підтримки Партнерства ООН із питань реалізації прав людей із інвалідністю.

У межах програми від жовтня 2018 року Львівський театр для дітей та юнацтва вже адаптує всі вистави для глядачів із порушеннями зору, використовуючи аудіодискрипцію. Голосовий супровід пояснює все, що відбувається на сцені, описуючи декорації, розповідаючи про дії та міміку персонажів.

Окрім упровадження окремих проектів, програма передбачає обмін досвідом. «Ми запросимо інші театри, щоб вони подивилися і, за можливості, впровадили таке в себе. Для цього треба купити відповідне обладнання — навушники з передавачами, як для синхронного перекладу. І навчити людей, які будуть коментувати вистави», — розповідає менеджерка проектів ПРООН Олена Іванова.

Загалом ПРООН зараз реалізовує 10 міні-проектів у 10 українських містах. Вона впроваджує елементи універсального дизайну в медичних закладах, дитячих садочках, у центрі соціального обслуговування, у бібліотеці та на дитячому майданчику. Їх упровадження має полегшити життя майже 145 тисяч людей із функціональними порушеннями.

Окремі організації в Україні впроваджують принципи універсального дизайну самостійно. Наприклад, персонал аеропорту «Бориспіль» забезпечує супровід пасажирів із інвалідністю під час посадки на літак. У терміналі D є також універсальні кабінки туалетів. Стійки та телефони тут розташовано на такій висоті, щоби ними могли зручно користуватися люди на візках, а також передбачено пониження на всіх пішохідних переходах.

Ці технології та інновативні рішення поки що не поширилися масово, а проте ними вже користуються, хоч і локально, люди з функціональними порушеннями. Тож є великий потенціал для залучення цих людей до життя суспільства. Важливо — нікого не залишити осторонь.

Статтю створено за фінансового сприяння Міжнародного фонду "Відродження"

Руслан Мініч
журналіст та аналітик проекту UkraineWorld

Related articles

PODCAST
January 14, 2018

Ep. 1 – Key trends in Ukraine in 2017

Volodymyr Yermolenko (Ukraine World, Internews Ukraine) and Alya Shandra (Euromaidan press) exchange views about Ukraine’s 2017, its key events and trends. Progress...
Opinions
April 18, 2019

The Restless Wave: 10 Key Ideas From Kyiv Security Forum 2019

The twelfth instalment of the annual Kyiv Security Forum took place on 11-12 April 2019. This year, the Forum’s agenda was dedicated to the strategic choice of Ukraine...