ПОВТОРНЕ ВИНИКНЕННЯ ПРОТЕСТІВ У БЕРЕЗНІ
Світлана Тихановська та її штаб неодноразово запевняли, що протести знову розпочнуться у березні.
Разом вони закликали жителів Білорусі збільшити тиск на політичний режим шляхом участі у колективних акціях протесту.
Раніше під час зустрічі з представниками правоохоронних органів 11 березня, Лукашенко оголосив, що він буде "вести війну всередині країни". Голова Комітету державної безпеки Білорусі Іван Тертель попередив про підвищення рівня терористичних загроз, адже співробітники КДБ нібито знайшли схованки з вибухонебезпечними речовинами. Відтак, Тертель заявив, що він очікує на здійснення провокацій.
ОПОЗИЦІЯ ЗАПУСТИЛА ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ З ВЛАДОЮ ЗА МІЖНАРОДНИМ ПОСЕРЕДНИЦТВОМ
18 березня Тихановська запустила загальнонаціональне голосування на онлайн-платформі "Голос" задля зміцнення народної підтримки у проведенні переговорів з режимом Лукашенка за міжнародним посередництвом, щоб врегулювати кризу всередині країни. Вона підкреслила, що участь у голосуванні спонукає до рішучих дій такі організації як ООН та ОБСЄ.
Згідно з оцінками експертів, таке голосування не тільки продемонструє рівень підтримки демократичної опозиції серед білорусів, але й покаже міжнародній спільноті, що є запит від населення країни на проведення національного діалогу. Станом на 26 березня понад 700 000 людей проголосувало через цю платформу.
У заявіПостійної ради ОБСЄ Делегація ЄС висловила свою підтримку зазначеного голосування та закцентувала на необхідності проведення національного діалогу та нових прозорих виборів за участі спостерігачів Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ). Місія США при ОБСЄ підтримала заклик демократичних сил до проведення національного діалогу та нових виборів.
Перші заклики до проведення перемовин з залученням посередника пролунали ще у серпні 2020 року. ОБСЄ запропонувало взяти на себе роль посередника, в той час як Еммануель Макрон та Ангела Меркель обговорювали з Владіміром Путіним сприяння діалогу в Білорусі. Однак ніякого прогресу не було досягнуто з того часу. 22 березня Шарль Мішель та Владімір Путін провели телефонну розмову, під час якої лідери обговорили відносини між ЄС та Росією, а також кризу в Білорусі. Для того, щоб посередництво ОБСЄ стало можливим та ефективним — необхідна залученість Росії до цього питання, оскільки вона має свої інтереси в цьому регіоні, зокрема вважає, що Білорусь належить до сфери її впливу. В іншому випадку, малоймовірно що режим Лукашенка погодиться на перемовини та тривалі домовленості.
СПРОБИ ПРОВЕДЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ РЕФОРМ: ПЕРШЕ ЗАСІДАННЯ КОНСТИТУЦІЙНОЇ КОМІСІЇ
17 березня Олександр Лукашенко провів перше засідання комісії для розробки конституційної реформи. Комісія складається з 34 членів, включно з прем'єр-міністром Романом Головченком, головою Адміністрації президента Ігорем Сергієнком та головою Конституційного суду Петром Міклашевичем. Реформа передбачає введення обмеження на перебування президента на посаді протягом більш ніж 2 термінів, а також перерозподілення деяких президентських повноважень між парламентом та урядом. Інша поправка до конституції буде визначати конституційний статус Всебілоруських народних зборів — місце для збору прихильників режиму. Ці збори також називають "однією з найважливіших форм демократії". Критики порівняли їх зі з'їздом комуністичної партії радянських часів. Ініціатива з проведення зборів була запроваджена у 1996 році. Відтоді вони проходять кожні 5 років, відіграючи досить символічну роль, адже учасниками зборів є представники державних компаній, а також провладних організацій. Останні збори проходили у лютому 2021 року. Це була спроба Лукашенка показати "національну єдність". Експерти вважають, що Лукашенко може використовувати збори для передачі влади: можливо, навіть як своєрідний інструмент для відходу від посади президента та переходу на пост голови зборів.
22 березня прессекретар президента Росії Дмітрій Пєсков спростував припущення журналістів про те, що Лукашенко пообіцяв Владіміру Путіну здійснити передачу влади. Пєсков навпаки ствердив, що Росія не втручається у внутрішні справи Білорусі, а також, що Лукашенко поінформував президента про плани щодо Конституційної реформи.
19 березня Олександр Лукашенко прокоментував, що рішення щодо проведення Конституційної реформи було прийнято самостійно, без впливу Москви.
Попри це, Росія насправді чинила тиск на Лукашенка, щоб той змінив конституцію, перетворивши Білорусь на парламентську республіку, де головну роль відігравали б політичні партії, а не президент. Надалі Москва стратегічно планує чинити вплив на білоруські проросійські партії.
ІНІЦІАТИВА ЩОДО СТВОРЕННЯ ПРОРОСІЙСЬКОЇ ПАРТІЇ В БІЛОРУСІ
6 березня в Мінську відбувся установчий з'їзд проросійської партії "Союз". До нього долучились 135 учасників, по 15 з кожної області та 35 з Мінська. Рішення про створення партії було прийнято раніше, в жовтні 2020 року. "Союз" називає себе опозиційною фракцією — виступає за більш тісну білорусько-російську інтеграцію. Партія обрала голову Сергія Луша та співголову Гліба Волкова. Луш має проросійську репутацію в країні: раніше очолював громадянську ініціативу під однойменною назвою ("Союз"), яка пропагувала ідеї інтеграції з Росією та реальне впровадження положень угоди про Союзну державу. Під час протестів 2020 року Луш закликав Росію "відігравати більш активну роль у стабілізації ситуації в [Білорусі]". Тим часом інший голова ініціативи, Гліб Волков (кандидат політичних наук), наголосив, що співпраця Білорусі та Росії — це лише одна з багатьох майбутніх партійних дій. Для офіційної реєстрації в країні "Союз" повинен надати всі необхідні документи до білоруського Міністерства юстиції до початку квітня 2021 року.
Така інформація про партію "Союз" викликала бурхливі дискусії в білоруських та закордонних експертних колах. Деякі розглядають це як спробу інституціоналізації проросійського політичного впливу в країні, в той час, як інші розглядають такі дії як місцеву ініціативу проросійських білоруських активістів, які шукають російської підтримки. У будь-якому випадку, партія підтримує Росію і може стати проросійським інструментом просування в країні. Наразі важливим питанням є те, чи буде ініціатива зареєстрована Міністерством юстиції.
РОСІЯ ЗМІНЮЄ СВОГО ПОСЛА У МІНСЬКУ
19 березня Владімір Путін звільнив з посади посла Росії у Білорусі Дмітрія Мєзенцева. Мєзенцев був призначений на посаду менше ніж 2 роки тому у квітні 2019 року. У день звільнення Мєзенцев був призначений державним секретарем Союзної держави Росії та Білорусі. Він замінив Григорія Рапоту, який обіймав цю посаду з 2011 року (попереднім державним секретарем був Павєл Бородін). Прессекретарка МЗС Росії Марія Захарова наголосила, що Мезенцев сприятиме поглибленню відносин між двома країнами (Росією та Білоруссю), що він і робив як голова російської дипломатичної місії у Мінську. Новим послом Росії в Білорусі стане Євгеній Лук'янов, який наразі очолює посольство Росії в Латвії.
Це означає третю зміну російських послів у Білорусі за останні 3 роки. Такі кадрові перестановки можуть продемонструвати намір Кремля знайти людину, яка найбільше відповідатиме їхнім інтересам під час поточної політичної кризи в країні. Нібито Мєзенцев був недостатньо сильним, щоб надати ефективне розв'язання питання Росії. Оскільки Лук'янов має досвід у Латвії та добре знає регіональну геополітичну ситуацію, то він міг би бути кращим кандидатом для втручання в білоруську політичну кризу та надання більш сприятливих результатів для Росії.
РОСІЙСЬКІ ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ В БІЛОРУСІ
Білорусь та Росія підпишуть протокол про внесення змін до процедурної Угоди про встановлення тарифних цін на постачання та транспортування природного газу трубопроводами. Відповідну постанову — № 147 від 15 березня — прийняла Рада міністрів Білорусі. Зазначений протокол передбачає вигідні для Білорусі умови реструктуризації позик: дворічний період продовження позики, що переносить дату початку погашення основної позики з 1 квітня 2021 року на 1 квітня 2023 року; та зміну поточної "змішаної" процентної ставки за позикою до фіксованої процентної ставки 3,3% річних. "Змішана" ставка передбачала, що із використаних позик 50% кожної суми отримували фіксовану процентну ставку 5,23%, тоді як решта 50% кожної суми — за лондонською міжбанківською ставкою LIBOR для шестимісячних депозитів у доларах США — збільшилась на 1,83% на рік. Середня величина процентної ставки за кредитом для всієї угоди становить 4,11% річних.
Росія досі вважається найбільшим інвестором Білорусі. Про це сказав президент Росії Путін, під час зустрічі з білоруським колегою Лукашенком в Сочі 22 лютого 2021 року. Російські компанії інвестували в білоруську економіку понад $4 мільярди.
У 2011 році Білорусь отримала позику на суму до $10 млрд для фінансування постачання товарів, робіт та послуг для будівництва двох енергоблоків атомної електростанції. Станом на 1 вересня 2020 року вже було використано $ 4,5 мільярда. Вартість будівництва Білоруської атомної електростанції — загальною потужністю 2400 МВт — оцінювалася у $6 млрд, і,з урахуванням витрат на всю інфраструктуру, оцінка зросла до $ 9 млрд. Передбачалося, що період окупності становитиме 15-20 років: 90% коштів на будівництво складали російські кредитні кошти, які Білорусь має повністю повернути до 2035 року.
Російська Державна дума ратифікувала протокол про внесення змін до білорусько-російської міжурядової угоди про надання державного експортного кредиту уряду Білорусі на будівництво атомної електростанції від 25 листопада 2011 року. Період користування позикою було продовжено до кінця 2022 р.
Відповідно дата початку погашення основного боргу перенесена з 1 квітня 2021 р. на 1 квітня 2023 р. Плаваюча процентна ставка за кредитом замінена на фіксовану ставку у 3,3% річних. Обидва кроки можна оцінити як ще одну форму підтримки Лукашенка. Застосування зниженої процентної ставки за позикою офіційно розпочнеться з дати наступної виплати відсотків (1 квітня або 1 жовтня). До цього часу білоруська сторона повинна буде здійснювати платежі з обслуговування позики на початкових умовах, тобто за підвищеною процентною ставкою.
ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
На початку березня 2021 р. Білорусь розпочала доставлення нафтопродуктів через російські порти для подальшого транзиту, тоді як раніше маршрути через Литву вважалися економічно більш вигідними. Цей перехід з литовських портів є реакцією на підтримку Литвою білоруської політичної опозиції.
РОСІЙСЬКІ ПАРЛАМЕНТАРІ ЗАКЛИКАЮТЬ СВОЇХ БІЛОРУСЬКИХ КОЛЕГ ВИСТУПАТИ ПРОТИ "ФЕЙКОВИХ НОВИН"
22 березня відбулося засідання Комісії з питань інформаційної політики Парламентських зборів Союзу Білорусі та Росії. На засіданні членам зборів була представлена інформація щодо реалізації пріоритетів розвитку Союзної держави на 2018-2022 роки у сфері формування спільного інформаційного простору Білорусі та Росії. Депутати зазначили, що наразі триває спільна робота відповідно до плану дій щодо створення спільного інформаційного простору Союзної держави на 2021-2025 роки. За словами парламентарів, Білорусь та Росія стикаються з новими викликами та зазнають безпрецедентного тиску у світовому інформаційному просторі.
Заступник голови комісії та депутат Державної думи Володимир Афонський вказав на необхідність розробки єдиної політики протидії інформаційним загрозам в Союзній державі. Він також наголосив, що такі новини повинні бути негайно видалені Роскомнадзором та іншими білоруськими урядовими установами, що працюють у цій сфері. Афонський сказав, що є багато питань щодо діяльності мовлення в російських та білоруських іноземних медіа. "Завдання парламентаріїв — не допустити існування спотвореної інформації та переписування історії, також мають бути створені умови для цих засобів масової інформації, які мають білоруську, а не російську юрисдикцію, не спотворювати історичну правду і не намагатися розбалансувати ситуацію в країнах. Необхідно адаптувати законодавчу базу, яка дозволить у випадку такої інформації приймати рішення про виключення новин, що переписують історію, і прославляють фашизм".
І білоруські, і російські чиновники стурбовані контролем національного інформаційного простору. Вони використовують різні механізми цензури та контролю над медіа. Однак таке завдання стає дедалі складнішим у часи негайного та транскордонного поширення інформації. Однак, представники обох країн намагаються знайти та впровадити різні підходи для посилення контролю над інформацією. Такий розвиток подій демонструє спробу введення додаткових правових та інституційних обмежень щодо поширення інформації та свободи медіа. Як правило, вони мають намір представити нові механізми цензури з нормативним висвітленням боротьби із «прославленням фашизму». Співпраця білоруських та російських чиновників щодо таких ідей у рамках Союзної держави Росії та Білорусі є прикладом самодержавного навчання, коли двоє автократів діляться між собою «найкращими практиками».
АРМІЯ
З зв'язку з цим з'являються новини про спільні військові навчання, організовані на території Білорусі та Росії. Зокрема, російські повітряно-десантні війська та білоруські сили спеціальних операцій проводили навчання на полігоні "Поливно" в Ульяновській області з 9 по 20 березня та на полігоні "Асиповичі" в Мінській області, у якому взяли участь 90 військових офіцерів з Росії та 400 з Білорусі. Зокрема навчання на полігоні "Осиповичський", що розпочались напередодні Дня Волі (25 березня), спричинив підвищення рівня занепокоєння серед активістів, особливо на фоні збільшення кількості доказів про поглиблення співпраці між двома країнами у військовій сфері та постійну підтримку Росією білоруського режиму.
ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ
Новина про політичні кадрові перестановки в Росії привернула увагу експертів. Ми вже зазначали, що влада змінили посла Росії в Білорусі Дмітрія Мєзенцева. Замість Мєзенцева, який став державним секретарем Союзної держави (суто формальна посада), прийшов Євгєній Лук'янов. Він має тісні зв'язки з секретарем Ради безпеки РФ Ніколаєм Патрушевим та з білоруськими силовиками. Деякі експерти стверджують, що такі дії можуть означати поглиблення інтеграції, зокрема у сфері безпеки.
Інше питання, яке підкреслює тісну співпрацю між Росією та Білоруссю у сфері безпеки, є арешт та екстрадиція білоруських активістів, які втекли з Білорусі після переслідування з боку влади. Також громадянська ініціатива BYPOL опублікувала розслідування, яке показало, що білоруські правоохоронні органи широко застосовували російську зброю та боєприпаси для придушення протестів.
"Одна російська вакцина коштує $ 19. Підрахуйте, скільки потрібно. Я домовився з ними про те, що ми виготовимо цю вакцину в себе за їхньою технологією. Це хороша вакцина. Ми почнемо її виробляти буквально за тиждень", — сказав Олександр Лукашенко, коли публічно захищав Sputnik V.
Міністерство охорони здоров'я затверджує граничну ціну продажу вакцини Sputnik V: двокомпонентний препарат буде коштувати 1942 російських рублі чи ($25,42). Наприкінці листопада Російський фонд прямих інвестицій (RDIF) спільно з Центром Гамалея взяв участь у розробці Sputnik V і оголосив, що одна доза вакцини для інших країн буде коштувати менше ніж $10 (742 російських рублі на той час). Отже, дві дози, що необхідні для належної вакцинації, повинні коштувати не більше $20.
БІЛОРУСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ЗВЕРТАЄТЬСЯ ЗА ГРАНТОВОЮ ПІДТРИМКОЮ ДО РОСІЙСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
16 березня 2021 р. на офіційному вебсайті Білоруської православної церкви (БПЦ) була опублікована інформація про проведення відкритого конкурсу на надання невеликих грантових пропозицій "Православна ініціатива — 21" за підтримки Російської православної церкви. Конкурс проходить із благословення Патріарха Московського і всієї Русі Кіріла. Згідно з опублікованим текстом, у конкурсі можуть брати участь: "канонічні підрозділи Російської православної церкви; неприбуткові організації, зареєстровані як юридичні особи; національні та муніципальні установи; недержавні організації у галузі освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту та інші, включно з організаціями, що створені Російською православною церквою або за її участі; засоби масової інформації; комерційні організації та індивідуальні підприємці". Тривалість реалізації проєктів складає три місяці. Сума фінансування одного проєкту становить 120 000 рублі (близько € 25 000).
Як офіційна структурна частина Російської православної церкви (РПЦ), Білоруська церква служить інструментом реалізації різноманітних програм, проєктів та заходів РПЦ у Білорусі. Заклик до грантової підтримки є лише одним із багатьох інструментів, якими РПЦ може офіційно користуватися в Білорусі. Розмір грантової підтримки є незначним, однак сама можливість отримати пряме фінансування створює додаткові важелі для Росії. Хоча будь-які можливості фінансування ініціатив громадянського суспільства, засобів масової інформації чи інших організацій з-за кордону суворо регулюються білоруською державою, російська церква може розподіляти гроші без обмежень.
ВАСИЛЬ МАГЛАПЕРІДЗЕ ЯК ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ КЕРІВНОЇ ПАРТІЇ
Ідея Лукашенка щодо використання китайського досвіду у цифровій сфері та створення органу, що слідкуватиме та контролюватиме за проведенням реформи цифровізації була скептично сприйнята незалежними ЗМІ та експертною спільнотою. Вважається, що така ідея є відповіддю режиму на гострий документально розслідувальний фільм про корупцію Лукашенка, який знявСтепан Путило, головний редактор провідного популярного Telegram-каналу NEXTA. Ця ініціатива — лише чергова спроба влади Білорусі обмежити доступ до Інтернету під час протестів та ув'язнити блогерів та місцевих адміністраторів чату. Слід зазначити, що хоча Китай використовує свій "Великий китайський фаєрвол" для блокування небажаного контенту, Росія також використовувала подібні методи для обмеження доступу до списку вебресурсів у 2014 році та розпочала широкомасштабну атаку на месенджер Telegram у 2018-2020 роках. Хоча ще потрібно з'ясувати, як буде виглядати практична реалізація цієї ідеї. Білоруська влада може також спиратися на російський досвід, оскільки це, швидше за все, буде найшвидшим і найбільш ресурсомістким способом досягнення бажаної мети в порівнянні з дорожчим"Великим китайським фаєрволом".
МЕРЕЖА РОСІЙСЬКИХ ПРОПАГАНДИСТСЬКИХ САЙТІВ
Вже раніше повідомлялось, що у 2017 році Росія запустила мережу пропагандистських вебсайтів, щоб впливати на порядок денний в Білорусі. Зокрема відомо, що вебсайти публікують не лише більш-менш об'єктивну інформацію про поточні події в Білорусі, а і спотворені чи відверто фейкові новини. Напередодні Дня Свободи (25 березня), який, як очікувалося, стане датою поновлення протестів у Білорусі, вони опублікували кілька матеріалів (1,2, 3), що присвячені колективним акціям. Зокрема, стверджують, що білоруська революція закінчилася поразкою, а опозиційні активісти пригнічені, пасивні та не в змозі запропонувати життєздатну стратегію подальшої боротьби. Існує велика кількість некоректних цитат (слова Тихановської, де вона ніби визнає, що опозиція втратила підтримку тієї кількості людей, що виходили на вулицю, наприклад), спотворена інформація ([...] "Білоруси повністю розчаровані в протестах"), чисті спекуляції (" Білорусам не настільки набрид Лукашенко, щоб ризикувати свободою і майбутнім своїх дітей") і неправильним тлумаченням фактів ("перерізання зап'ястя — традиційний спосіб привернення уваги до себе лідерів опозиції"). Хоча цей перелік статей, швидше за все, не є скоординованою стратегією, яку запустили російські зацікавлені сторони, вони представляють елементи дискурсу, що висунули російські медіа щодо білоруської ситуації. У цьому наративі білоруська опозиція представлена як пасивна, невміла група людей, яка не готова до боротьби на фоні жорстких репресій, які чинить режим. Водночас, кажуть, що Тихановська визнає свою слабкість і намагається перекласти відповідальність на інших людей, тоді як білоруське суспільство повертається до свого пасивного стану, коли стабільність цінується понад усе.
The Belarus Watch Briefing — це нова щодвотижнева розсилка, що описує вплив та дії Росії в Білорусі. Ініціативу створення такого брифінгу підтримали безпековий центр "Європейські цінності" (Прага) та ГО "Інтерньюз-Україна" (Київ)
