Руйнуємо міфи: чому Угода про асоціацію з ЄС вигідна Україні та не є інструментом зовнішнього впливу на неї

Для того, аби розвіяти цей міф, давайте поглянемо під палітурку Угоди — принаймні, на її зміст. Побіжний аналіз назв розділів, наведених у ньому, дозволяє зробити висновок про те, що Угода охоплює дві основні сфери — торгівлю та внутрішньополітичні реформи через діалог з ЄС. Приблизно по лінії розподілу між цими сферами проходить і межа між зазначеними наративами: економічний блок Угоди критикується за його невигідність, в той час як блок, присвячений реформам — за його вразливість перед зовнішнім впливом. Розгляньмо ці наративи по черзі.

Детальніше вивчивши торговельну частини Угоди, ми з'ясуємо, що в ній немає нічого незвичного — насправді, цей блок, що в даному випадку є частиною більш загального документу, нічим принципово не відрізняється від угод про вільну торгівлю, що їх Україна має з багатьма країнами — Ізраїлем, Канадою, Великою Британією тощо. Так, конкретні цифри та перелік товарів і послуг, наведені в них, звісна річ, відрізняються, але всі ці документи достатньо однотипні.

Цікавим у даному контексті є питання квот, адже, погодьтеся - саме цей фактор найчастіше звучить у якості доказу невигідності Угоди для України. Але якщо ми поглянемо на текст згаданих вище угод про вільну торгівлю між Україною та іншими країнами, то з'ясуємо, що, насправді, квоти присутні в кожній із них (докази знаходяться тут, тут і тут)! Відтак, квоти є звичним інструментом для будь-якого подібного документу, а той факт, що в медіа найчастіше згадуються саме квоти в торгівлі з ЄС пояснюється як масштабністю Угоди, так і важливістю її геополітичного контексту.

Проте найбільш вагомим аргументом на користь вигідності Угоди про асоціацію є цифри, що характеризують динаміку зовнішньої торгівлі України. Більшість із них ми вже наводили у нашому попередньому матеріалі. У ньому ми з'ясували, що як у відсотковому співвідношенні, так і в абсолютних цифрах показники торгівлі між Україною та ЄС на даному етапі значно перевищують показники торгівлі між Україною та Росією до війни (а саме проросійські політичні сили найактивніше поширюють інформацію про невигідність Угоди). Тож якщо ті, хто говорять про невигідність Угоди, наполягають на цьому, їм слід було б також пояснити, чому торгівля з Росією, на яку вони натякають як на альтернативу, є, насправді, менш вигідною.

Що ж стосується реформ та їх інструменталізації для "управління Україною," то для розвінчання цього міфу достатньо елементарної логіки. Для того, аби мати змогу "управляти" країною з-за кордону, необхідна хоча б одна з умов, що забезпечують необхідний рівень впливу: інтегровані інституційні спроможності (як, наприклад, між Росією та Білоруссю у межах Союзної держави), корупційне середовище, що значно розширює можливості неофіційного впливу, або ж пряма фінансова залежність. Але: 

• по-перше, реформи, на яких наполягає Євросоюз в рамках Угоди, не передбачають утворення будь-яких інтегрованих інституцій між Україною та ЄС.
• по-друге, фактично всі реформи більшою чи меншою (а інколи і виключною) мірою спрямовані на боротьбу з корупцією та підвищення рівня прозорості на всіх рівнях влади. В такому разі, за логікою критиків виходить, що ЄС рубає гілку, на які сидить;
• по-третє, Україна не має фінансової залежності від ЄС. Так, останніми роками велика (навіть безпрецедентна) кількість коштів надається Україні у якості допомоги Євросоюзу, але 1) усі вони надаються на умовах продовження реформ, спрямованих на боротьбу з корупцією (тож див. попередній пункт); 2) більшість із них є позиками, а не "благодійними внесками" в обмін на вплив; 3) така фінансова підтримка є звичним економічним засобом, що практикується у всьому світі як держави, так і міжнародними організаціями.

Даний матеріал був підготовлений для “Євробібліотеки” — онлайн-ресурсу, де регулярно публікуються матеріали-пояснення щодо різних аспектів євроінтеграції України. Проєкт втілюється за підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні.

Підписатися на регулярну розсилку з новими матеріалами, що публікуються на «Євробібліотеці», можна за посиланням.