Україна досі на передовій лінії боротьби з російськими стратегіями «воєнізації» інформації та використання інформації, як зброї проти світових демократій. Експерти «UkraineWorld» аналізували це в наших виданнях «Слова та війни», «Приборкати гідру», а також в інших публікаціях в розділі «Інфовійни» на нашому сайті.
Утім в останні кілька років стає дедалі очевидніше, що Україна -- не єдина ціль російських «активних заходів» в інформаційному полі. США, держави ЄС та інші країни також на прицілі.
«UkraineWorld» разом із Громадським зустрілися нещодавно з доктором Ґордоном Рамсі, старшим науковим співробітником у Вестмінстерській школі медіа та комунікацій в Лондоні, та співавтором дослідження «Новини як зброя: RT, Sputnik і прицільна дезінформація».
Ми поговорили з ним про те, якими шляхами російські оповідки потрапляють в британський інформаційний простір.
Перше запитання таке: у вашому дослідженні ви аналізували, як російські сюжети проникають в британські ЗМІ. То як це відбувається?
Ми вивчали були, як британські ЗМІ збирають інформаційні матеріали, розроблені, щоб привернути увагу новинних організацій інших країн, хоч яких. І доволі успішно, ми це вперше помітили близько десяти років тому. Тепер ми помітили, що щось таке може відбуватися в міжнародній політиці і в міжнародній сфері. Ми намагалися відстежити інформацію, вперше опубліковану російськими ЗМІ англійською мовою, і підхоплену та повторену медіа-організаціям Великої Британії.
Ви вивчали сюжети двох великих російських новинних агентств, Russia Today (RT) і Sputnik, які поширюють новини на весь світ, і сказали, що багато цілком авторитетних британських газет передруковують ці новини, хоч як дивно. Які газети роблять це і чому вони це роблять?
Насамперед нас цікавить, як новинні організації привертають увагу, зокрема, таблоїдів у Великій Британії з їхніми сайтами з величезною аудиторією. Тут постійне змагання сотень, ба й тисяч конкурентів. Журналісти цих таблоїдів завжди працюють під тиском необхідності швидко публікувати статті й хапати все, що узгоджується з редакційною політикою чи може зацікавити їхню аудиторію. Ми спеціально вивчали військові й сенсаційні історії, щоб розібратися, чи підхоплюють британські ЗМІ таку інформацію з російських джерел. Це не масштабна проблема, ми не побачили сотень статей, але знайшли якусь кількість, які стосувалися військових і політичних тем, а також Європейського Союзу.
Під військовими темами ви розумієте ці російські заяви, що, мовляв, «ми велика військова сила і ми зруйнуємо Захід». Ви про це?
RT і Sputnik, як виглядає, дуже вправні щодо сюжетів і статей з детальним поясненням, яка ефективна російська зброя. Такі матеріали часто містять цитати з інсайдерських джерел, оздоблені картинками. Все це -- чудове джерело матеріалів для іноземних ЗМІ, тому, якщо ви хочете написати історію про те, що Великій Британії може загрожувати нова дивовижна й вельми небезпечна зброя, ви, ймовірно, використаєте його. Такий тип інформації підхоплюють і поширюють. У деяких випадках без покликань на первинні джерела.
Цікаво, що ви згадуєте такі таблоїди, як «The Daily Express», «The Sun», деякі інші. Чому їм цікаво передруковувати історії про російську військову міць?
Я не думаю, що хтось може звинуватити британські таблоїди в непатріотичності, але йдеться про дуже яскравий і смачний матеріал, який, на їхню думку, зацікавить їхню аудиторію. Якби я хотів, щоб мою інформацію підхопили інші новинні джерела, я б зробив матеріал привабливим для аудиторії, щоб змусити їх взяти його.
Ви також згадували багато сюжетів про Скрипалів і про «Новачок». Як росіяни намагаються впливати на британське інформаційне поле з цією темою?
На будь-яку дію британського уряду в цьому напрямку, чи то публічна заява чи практична дія, як висилання низки російських дипломатів, RT і Sputnik негайно реагували широким висвітленням. Проаналізувавши зміст, ми виявили 130 різних сюжетів, які пояснювали розвиток подій. Деякі з цих оповідок були дуже суперечливими або навіть розвивали якісь теорії змови. Крім того, ми також виявили, що публікується величезна кількість інформації, і часто говоряться цілком протилежні речі, що дуже заплутує.
Отже, стратегія росіян полягала в тому, щоб поширити якнайбільше різних оповідок?
Це те, що ми виявили.
І ці розповіді про «Новачка» суперечили одна одній. Так?
Саме так. Ми знайшли 20 різних пояснень того, звідки взявся «Новачок», і чимало з них були суперечливими, а одна взагалі стверджувала, що «Новачка» не існує.
Тут, в Україні, ми маємо справу з іще однією темою російської пропаганди, що Україна, мовляв, неспроможна держава, що не виконує свої функції. В Британії це так само?
Так, однією з частин нашої розвідки був досить глибокий змістовий аналіз того, як російські ЗМІ зображують західні, європейські та північноамериканські країни. Наприклад, щодо Великої Британії широко висвітлювались внутрішні політичні невдачі, інституційні збої та помилки уряду, зокрема Brexit. У США основна увага приділялась насильницьким злочинам. У Північній Європі ми виявили сюжети про імміграцію, брак соціальної інтеграції та насильство. В Україні були теми неспроможності держави, бездіяльного уряду і недемократичної політики.
Інтерв'ю проведено спільно з Громадським
Статтю підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
